Свято богородичне в неділю

Свято богородичне в неділю

Служба свята поєднується з недільною октоїха, яка бере перше місце.

НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ

1.  На „Господи, взиваю я”: 4 недільні стихири чергового голосу, Слава, і нині: свята.

2. На стиховні: одна недільна стихира чергового голосу, що на першому місці, також 3 стихири свята зі стиховні великої вечірні з їхніми приспівами[1]; Слава, і нині: свята, з малої вечірні[2].

3. На кінці: тропар недільний; Слава, і нині: свята.

4. Відпуст малий з поминанням недільним і святковим.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

1.  Катизма 1-а („Блажен муж”), за уставом – всі три антифони, за сьогоднішнім нашим звичаєм – тільки вибрані стихи.

2.   На „Господи, взиваю я” –   10 стихир, а саме: недільних октоїха – 4, що на першому місці, також свята – 6, Слава, і нині: свята[3].

3. Прокімен дня з часослова.

4. Три читання свята.

5. На литії всі стихири – свята.

6. На стиховні: стихири недільні, Слава, і нині: свята.

7. На благословенні хлібів: тропар свята тричі.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ

1.  На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава, і нині: свята.

2.  Катизм дві чергових з недільними сідальними і з їхніми богородичними, також полієлей з величаннями, „Ангельський хор” й іпакой голосу. Всі три сідальних свята, тобто: 1-й сідальний раз, 2-й сідальний раз, тоді Слава, і нині: 3-й сідальний, якщо він подвійний, то буде Слава: перший, І нині: другий[4].

3.  Степенна чергового голосу, опісля – „Воскресіння Христове”; все інше до канону – святу[5].

4.  Канонів 3 на 14, тобто: недільний з октоїха, з ірмосом на 4, богородичний з октоїха, без ірмоса, на 2 й обидва канони свята, без ірмоса, на 8; якщо святу буде тільки один, то й береться один на 8[6]. Катавасія чергова по кожній пісні. По 3-ій пісні – недільний кондак-ікос і сідальний свята (на Успіння Пресвятої Богородиці, замість сідального, – іпакой свята); по 6-ій – кондак-ікос свята, по 9-ій – світильний недільний черговий, один з 11, тоді Слава, і нині: свята. На 9-ій пісні – „Чеснішу”, приспіви святкові, за уставом, не беруться; однак, гадаємо, що краще було б узгоджувати святкові приспіви тропарем канону свята, ніж загальним приспівом „Пресвята Богородице, спаси нас”[7].

5.  Хвалитних стихир – 8, тобто: 4 недільні й 4 свята з двома святковими приспівами; Слава: свята, І нині: „Пре-благословенна”.

6. По великому славослов’ї з трисвятим – тропар недільний, один з двох звичайних.

7. Відпуст великий з поминанням недільним і свята.

8. Слава, і нині: стихира євангельська.

НА ЧАСАХ

На всіх: тропар недільний, Слава, і нині: свята. Кондаки – поперемінне, тобто на 1-му і 6-му – недільний, на 3-му і 9-му – свята[8].

НА ЛІТУРГІЇ

Антифони недільні. На „Прийдіте, поклонімся”, якщо волієш, до „Спаси нас, Сину Божий” додай приспів: „Молитвами Богородиці, що співаємо тобі, алилуя”[9]. Тропар недільний і свята, Слава: кондак недільний, І нині: кондак свята. Трисвяте, прокімен, апостол, алилуя, євангелія і причасний – спочатку неділі, опісля – свята. Замість „Достойно”, за нашим пізнішим слов’янським звичаєм, співаємо ірмос 9-ої пісні святкового канону (зі своїм приспівом)[10].

---

[1] Так однозгідно всі слов’янські устави.
[2] Перемиський типик; бо стихира великої вечірні береться на великій вечірні.
[3] Так усі мінеї і слов’янські трефологіони, Московський типик, рукописний типик, розділ  17 і грецький Царгородський типик; також Церковне Око в розділі 12; однак, дозволяє брати на Слава стихиру свята, а на І нині — 1-й богородичний біжучого голосу (догмат).
[4] Так загальні устави і наші, і російські. А Церковне Око, розділ 12, і рукописний типик приписують спочатку катизму „Непорочні” з „Ангельським хором” та іпакой, а також полієлей і всі сі-дальні свята по разу. Так і Марко в випадку святого зі всенічним у неділю (Κοαφ. οη) /розділ 78/.
[5] Церковне Око, а з ним і рукописний типик, на Вхід у храм Пресвятої Богородиці приписують недільну євангелію, а не свята, а чому — не знаємо. Загальні, наші і російські, устави і новий грецький Царгородський типик (стор. 14) Και εις την Εισοδον /і на Вхід у храм пресвятої Богородиці/ приписують євангелію свята.
[6] Церковне Око, розділ 12; рукописний типик, розділ 17, і мінея. Коли два свята, Стрітення і Благовіщення, випадуть у неділю Великої чотиридесятниці, мають канон тільки на 6.
[7] Колись, коли і на цій утрені брались пісні  (Μαρκ. Καιφ. ογ /Марко, розділ 73/ й розділ 140 Церковного Ока) не можна було брати приспіви свята, а лише приспіви пісні; однак, тепер беремо пісень  тільки  у  Велику  чотиридесятницю,   з  каноном   свята брались би, як більш відповідні, приспіви свята.
[8] За грецьким уставом, кондак на всіх часах — лише свята.
[9] Хоч загальні устави, грецькі і слов’янські, цього не мають, однак, має Львівський трефологіон 1643 року (15 серпня). Дехто цей приспів бере й на антифонах, але не потрібно створювати нових уставів.
[10] Загальні   слов’янські   устави   подають   ірмос   тільки   на Благовіщення й на Успіння Пресвятої Богородиці; але наші служебники і новий грецький Царгородський типик — на всі свята богородичні і господні, до віддання.