ЧИН ВЕЛИКОГО ПОВЕЧІР’Я БЕЗ ВСЕНІЧНОГО

ЧИН ВЕЛИКОГО ПОВЕЧІР’Я БЕЗ ВСЕНІЧНОГО

«Чин цього повечір’я подається в часослові або в молитвослові. А чинності ієрея на ньому такі:

а) Уживає тільки епітрахиль, спочатку поблагословивши і поцілувавши хрест на ньому.

б)  Стоїть перед св. дверми: від початку звичайного до „Прийдіте, поклонімся” (3) включно; на всіх молитвах, тобто на молитві св.Василія „Господи, Господи”; на молитві Манасії „Господи Вседержителю”, на Василієвій „Владико Боже”; і від „Ти, що повсякчас” до кінця повечір’я, включно з поминаннями. На стихах Ісаєвої пісні „З нами Бог” і на молебних стихах „Пресвята Владичице” не мусить виходити перед св. двері, ані відмовляти їх поперемінне з хором, якщо будуть два хори, але тільки тоді, коли буде лише один хор.

в)  На молитві „Владико многомилостивий” (замість відпусту) не обертається до людей.

г) Це повечір’я, як і мале, відправляється при зачинених св. дверях».

Примітка

Це повечір’я відправляємо в понеділок, вівторок, середу і четвер (і лише за уставом слов’янських тріодей, також і в п’ятницю) в усі тижні Великої чотиридесятниці, у вівторок та четвер Сиропусної седмиці, яка попереджає Чотиридесятницю, в понеділок і вівторок Страсної седмиці, що наступає по Чотиридесятниці.