Свято Господнє в неділю і в дні седмичні

Свято Господнє в неділю і в дні седмичні

Вся служба – тільки свята, великого виду зі всенічним

НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ

На „Господи, взиваю я”: стихири свята на 4 і стиховня свята з двома приспівами свята, і на кінці – тропар свята один.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

1. Катизми звичайно нема; тільки в суботу на неділю – катизма „Блажен муж”, за уставом – усі три антифони; в неділю на понеділок – тільки перший антифон.

2. На „Господи, взиваю я”: стихири свята на 8.

3.  Прокімен дня; тільки, якщо свято випаде в суботу, тоді, замість повсякденного прокімена, береться великий прокімен свята, поданий на вечірні наступного дня. В цьому випадку, вечірня наступного дня буде в суботу на неділю, що має великий прокімен „Господь царює”, який не поступається прокімену свята. Ця вечірня, отже, вже не самого свята, але посвяття і тому вона не може виключити недільної служби, яка й займає перше місце. Щоб не відкидати прокімена свята, береться він перед тим на великій вечірні самого свята, а саме в п’ятницю[1].

4. Три читання свята.

5. На литії і на стиховні – стихири свята.

6. На благословенні хлібів – тропар свята тричі.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ

1.  На „Бог Господь”: тропар свята двічі, Слава, і нині: ще раз.

2.  Катизм дві чергових з сідальними свята, також катизми 19-а (полієлей) і величання, і пополієлейний сідальний свята.

3.  Степенна 4-го голосу, 1-й антифон. Прокімен, євангелія і стихира свята.

4.  Канонів один або два. Тропарі на 12, ірмоси – по двічі. Катавасія чергова після кожної пісні. По 3-ій пісні – сідальний, по 6-ій – кондак-ікос, по 9-ій – світильний свята. На 9-ій пісні „Чеснішу” не співаємо, але приспіви святкові до ірмосів і тропарів канону.

5. Хвалитні стихири свята – 4, Слава, і нині: свята.

6. Після великого славослов’я – тропар свята.

7. Відпуст великий з поминанням свята.

НА ЧАСАХ: На всіх часах – тропар і кондак свята. Відпуст з поминанням свята.

НА ЛІТУРГІЇ

Антифони, вхідне і все інше – святу[2]. Замість трисвятого, на Чесного Хреста і в Хрестопоклонну неділю співаємо „Хресту твоєму”; на Різдво Христове, на Богоявління, в суботу Лазаря, у Велику суботу, протягом Світлої седмиці і в Неділю П’ятидесятниці співається „Всі ви, що в Христа”[3]. Замість „Достойно”, згідно з пізнішим нашим уставом, береться ірмос 9-ої пісні канону зі святковим приспівом.

---

[1] Так Церковне Око і взагалі слов’янські устави.

[2] Атенські видання долучають до вхідного свята звичайне „Спаси нас, Сину Божий” з приспівом свята.

[3] 2 Стародавній грецький типик обителі св. Миколи των Κασουλων /Касуль/ (Прим. ред. місцевість у Пули, південна Італія, де знаходилась обитель св. Миколи) в селі Ідрунтськім (Bibliotheca Barberina) приписує „Всі ви, що в Христа” ще й на Переображення. А грецький типик Ґроттаферрати, тобто монастиря преподобного отця Ніла, поблизу Риму, подає „Всі ви, що в Христа” не тільки на самий день свята або у Світлу седмицю, але й на всі дні посвяття до віддання свята; подібно й новий Царгородський типик; однак, грецький типик, називаний св. Сави, а за ним й слов’янські типики з тим не узгоджуються, бо у неділю ап.Томи і в понеділок по Зісланні Св. Духа виразно приписують трисвяте. Не узгоджується й типик, називаний св. Миколи.