Святий полієлейний в неділю
Святий полієлейний може бути або на 6, або на 8[1],
хоча в сьогоднішніх слов’янських книгах рідко коли зустрічається полієлейний
святий на 6, але на 8[2].
НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ
1. Катизма „Блажен
муж” (за попереднім уставом – ціла).
2. На „Господи,
взиваю я” – 10 стихир, тобто: октоїха недільних чергового голосу – 4, також
святому – 6, Слава: святому, І нині: 1-й богородичний чергового голосу
(догмат).
3. Великий прокімен
дня „Господь царює” і 3 читання святому.
4. На стиховні: стихири
недільні октоїха, Слава: святому, І нині: богородичний з недільної стиховні за
голосом наславника[3].
5. На кінці: тропар
недільний, Слава: святому, І нині: богородичний недільний за голосом тропаря
святого[4].
6. Відпуст великий з поминанням недільним і святого.
НА ПОВЕЧІР’Ї
Троїчний канон октоїха чергового голосу. По трисвятому –
кондак святому один[5].
НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ
1. На „Бог Господь”:
тропар недільний голосу двічі, Слава: святому, І нині: богородичний з недільних
за голосом тропаря святого[6].
2. Катизми – дві перших чергових зі звичайними їхніми
недільними сідальними октоїха, також полієлей з величаннями святого й
„Ангельський хор”, мала єктенія з виголосом „Бо благословиться” і іпакой
голосу, також 1-й і 2-й сідальний святого по разу без богородичних, Слава: 3-й
сідальний святого, І нині: його богородичний[7].
(Марко в розділі 65 приписує 1-й богородичний голосу).
3. Степенна
чергового голосу і все інше до канону – неділі.
4. Канонів 3 на 14.
Якщо відзначається святий на 8, то буде канон недільний октоїха з ірмосом на 4
і Богородиці на 2[8], і
святого на 8[9]; якщо
відзначається на 6, то буде канон недільний з ірмосом на 4 і Богородиці на 4, і
святому на 6[10].
Хрестовоскресний в обох випадках не береться[11].
Катавасія чергова після кожної пісні. По 3-ій пісні –
кондак-ікос і сідельний святого;
по 6-ій – кондак-ікос недільний; по 9-ій – світильний недільний, Слава:
світильний святого, І нині: богородичний недільного світильного[12].
5. Хвалитних стихир – 8: недільних октоїха чергового голосу
– 4 і святого зі „Слава” – 4, з двома його приспівами[13],
поданими на стиховні вечірні. Слава: стихира євангельська чергова, І нині:
„Преблагословенна”.
6. По великому славослов’ї – тропар недільний, один з двох
звичайних, тобто в непарному голосі – „Сьогодні спасіння світу”; в парному
голосі – „Воскресши із гробу”.
7. Відпуст великий з
поминанням служби недільної і святого.
НА ЧАСАХ
На всіх часах: тропар недільний, також Слава: святому,
кондаки – поперемінне, тобто: на 1-му і 6-му – недільний, на 3-му і 9-му –
святому[14].
НА ЛІТУРГІЇ
1. Тропар недільний і святого; також кондак недільний,
Слава: святого, І нині: богородичний або один зі свят богородичних за голосом
наславника, або інший, як подали ми в першому випадку на стор. 53.
2. Прокімен, апостол, алилуя,
євангелія і причасний – спочатку неділі, а після – святому.
[1] Μαρκ. Καιφ. об /Марко, розділ 79/ і давній рукописний типик, добре
і розумно укладений, що його маємо, приписує: „Коли випаде святий, що його
пам’ять відзначаємо на 8 і який має полі-єлей. Якщо випаде святий, що його
пам’ять відзначаємо на 6 і який має полієлей (розділ 35). Подібно також і
давній рукописний типик св. Онуфрія у Львові.
[2] На 6 маєш у Почаївському трефологіоні 10 травня, в
Грецько-Венеціянській мінеї 11 січня; в Оці Церковному і в Рукописі Отців
Василіан 21 травня.
[3] Почаївський октоїх 1880
року, на кінці
арк. 7, на
звор.; Московський типик, розділ 4. Деколи полієлейному святому в мінеї
подається литія без благословення хлібів: „оскільки, — подає Почаївський
Служебник, — не завжди буває благословення хлібів, хоч і співається литія, але
тільки на всенічному”. (На початку утрені); однак, у нас співають литію тільки
на всенічному.
[4] Львівський Синод. Див. напр. і великопісну тріодь, 2-а неділя
Великого посту (Почаїв 1784, арк. 91, на звор). Попередній устав цього не має,
оскільки подає всенічне.
[5] Львівський Синод; Перемиський типик, стор. 84.
[6] Львівський Синод і Московський типик, розділ 4.
[7] Львівський Синод. Так і Московський типик в розділі 4; тільки в
ньому нічого не сказано про величання, бо вони — Пізніший винахід
греко-слов’ян; однак, подає величання в випадку святого зі всенічним, в роз. 2.
[8] Що за чергою октоїха; бо якщо й два канони Богородиці, що
співаються на полієлейних святих, перед їхнім каноном, подані в наших
трефологіонах після загальних служб, рівновартісні з іншими богородичними
октоїховими канонами, однак, оскільки черговий канон октоїха вже під рукою, то
на треба шукати іншого в іншій книзі.
[9] Марко, розділ 95, і Почаївський октоїх на кінці арк. 7, на звор.
[10] Марко, розділ 79; але Почаївський октоїх подає недільний канон на
4, богородичний на 2 і святого на 6.
[11] Церковне Око в розділі 2, також і новий Московський типик в
розділі 4 і наш Перемиський подають 4 канони: „Недільний з ірмосом на 4,
Хрестовоскресний на 2, богородичний на 2 і святого на 6” . А Московський типик додає:
„Якщо святого два канони, то обидва канони на 8, а Хрестовоскресний
відкидається”. Однак, ці типики не узгоджуються з Грецьким типиком, що каже:
Ιστεον ουν, ότι ει εορτάζεται ο Αγιος του Μηναίου, καταλιμπανεται ο
Σταυροαναστασνμος Κανών της Οκτωηχου (Καιφ. β) /Отже, треба знати, що, якщо
відзначається пам’ять святого мінеї, відкидається Хрестовоскресний канон
октоїха (розділ 2)/; не узгоджуються і з Марком, що в розділі 79, περί Αγιου
έχοντος Πολυελεον /про святого, що мас полієлей/ каже про канон: о Αναστάσιμος
εις δ Θεοτόκου εις δ και Αγιου εις σ ει δε εισι δυο Αγιοι, εις η /недільний на
4, Богородиці на 4, святого на 6, а якщо два святих, то на 8/.
[12] Московський типик, розділ 4, і Перемиський, стор. 85. — Марко в
розділах 78 і 79 приписує по 3-ій пісні сідальний святого, Слава, і нині: 1-й
богородичний голосу, тобто недільний, по 6-ій — кондак святого. Новий
Царгородський Типик по 3-ій пісні: Κοντακιον το αναστασιμον χύμα, είτα ψαλλεται
το Κάθισμα του Αγιου, και το θεοτοκιον; μετά δε την εκτην ωδην Κοντακιον και
Οίκος του εορταζομενου Αγιου /кондак недільний потиху, відтак співається
катизма святого і богородичний. А по 6-ій пісні — кондак-ікос святого, пам’ять
якого відзначається/. Грецький типик в розділі 2, по 3-ій пісні — Κάθισμα του
Μηναίου /катизма мінеї/, по 6-ій — Κοντακιον του Αγιου /кондак святого/, по
9-ій — Εξαποστιλαριον το αναστασιμον και του Αγιου ει εορτάζεται, και το
θεοτοκιον /екзапостолярій (світильний) недільний і святого, якщо його день та
богородичний/, але не зазначає, який богородичний; однак, слов’янські устави
слушно приписують богородичний недільного світильного, бо він відповідає,
недільній євангелії.
[13] Московський типик, розділ 3, і Перемиський, стор. 85; мінея, напр.
26 жовтня; подібно й Царгородський типик, напр. 5 грудня.
[14] Московський типик, розділ 4; а Перемиський на 6-му часі приписує
тропар і кондак храму, однак, Львівський Синод наказує в цьому випадку храму
відкидати (в чині звичайних часів).
Немає коментарів:
Дописати коментар