ЧИН ПОВСЯКДЕННОЇ УТРЕНІ
„Від початку утрені до другого сідального включно все
відбувається так, як на великій утрені без всенічного, за винятком кадження на
початку, яке в уставі приписується, однак, згідно з багатолітнім нашим звичаєм,
не практикується[1]. Після
другого (або ще й третього)[2]
сідального береться псалом 50-й і одразу канон так, як подано на великій
утрені, крім катавасії, яка не буде рядовою, ані по кожній пісні, а лише по
3-ій, 6-ій, 8-ій і 9-ій – ірмос останнього канону. На його 9-ій пісні, тобто на
„Величає” ієрей кадить так, як і на великій утрені. Після канону – „Достойно”;
після світильного – хвалитне трипсалміє, просто, без співу і без додавання до
перших двох стихів слів: „Усе, що живе” і „Тобі належить”; після Слава, і нині
звичайно читається мале славослов’я, перед яким ієрей, вийшовши перед св. двері
промовляє в Чотиридесятницю: „Тобі належить слава” і виголошує: „Слава тобі, що
світло нам показав”. Поза Чотиридесятницею, не промовляє „Тобі належить слава”,
а одразу виголошує: „Слава тобі, що світло нам показав” і тоді хори читають
славослов’я. Ієрей стоїть там до закінчення єктенії „Сповнім”, що слідує по
славослов’ї, на ній і мирствує, як і на вечірні. Після „Сповнім” відходить
ієрей на своє місце, вклонившись низько. Співається стиховня, а після неї –
„Добре воно”, трисвяте та інше з „Отче наш”. Після цього ієрей виголошує,
стоячи на своєму місці: „Бо твоє є царство”, також співається тропар святого і
Слава, і нині: богородичний відпустовий, за голосом тропаря святого і за днем
тижня. В перед- і посвяття богородичний не береться, а замість нього співається
тропар свята[3]. Коли
закінчується цей тропар, ієрей виходить перед св. двері і співає єктенію
„Помилуй нас, Боже” і після її виголосу мовить: „Премудрість”, хор відповідає:
„Благослови”, ієрей співає: „Нехай буде благословенний і препрославлений ... на
віки вічні”, хор: „Амінь” і одразу: „Прийдіте, поклонімся” з малими поклонами.
Ієрей після останнього низького поклону відходить на своє місце і починається
1-й час”.
Примітка про святого безполієлейного з
великим славослов’ям
„Якщо колись святому
безполієлейному буде приписано велике славослов’я, тоді будуть і чотири його
хвалитні стихири, і в цьому випадку, почавши від канону[4]
до кінця утрені все відбувається так, як на великій утрені”.
[1] Бо і Почаївський служебник 1744 року подає тут кадження тільки
„якщо неділя або свято”.
[2] Нехай буде відомо, що крім Великої чотиридесятниці існують ще два
інших переділи, в яких устав мінеї на 21 вересня приписує ще й 3-ій сідальний з
малою єктенією і катизмою перед ним. Перший переділ триває від віддання свята
Ч.Хреста, яке випадає 21 вересня, до передсвяття Різдва Христового, що випадає
20 грудня виключно. Другий триває від віддання свята Богоявління до Сиропусної
неділі виключно, тобто в цих двох переділах, в яких на недільних утренях
подається полієлей. Одначе, в змісті нашого псалтиря три сідальних і три
катизми подаються тільки у Велику чотиридесятницю, так їх і вживаємо.
[3] Тобто береться тропар святого, а потім — Слава, і нині: тропар
свята; якщо два святих, то тропар першого святого, Слава: другого, І нині:
свята.
[4] Інколи включно, як 23
жовтня і 25 липня; інколи виключно, тобто почавши від хвалитних (Почаївський
трефологіон 12 листопада і 4 грудня, Грецька мінея 23 вересня). В першому
випадку катавасія буде рядова після кожної пісні, в другому — ірмос останнього
канону після 3-ої, 6-ої, 8-ої і 9-ої.
Немає коментарів:
Дописати коментар