Святий зі всенічним в неділю

Святий зі всенічним в неділю

НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ

1.  На „Господи, взиваю я”: стихир – 4, всі недільні чергового голосу октоїха; також Слава: стихира святому, І нині: богородичний голосу малої вечірні[1] тобто 1-й богородичний голосу[2], що називається догматик[3].

2. На стиховні стихир – 4, тобто: одна недільна, що на першому місці в октоїсі чергового голосу і 3 святому з двома його приспівами, що на стиховні великої вечірні[4], також Слава: святому з його малої вечірні, І нині: богородичний зі стиховні малої вечірні[5].

3.  На кінці: тропар недільний, Слава: святому, І нині: богородичний з недільних за голосом тропаря святого.

4. Відпуст з поминанням недільним і святого.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

1.  Катизма 1-а „Блажен муж” (за уставом – ціла, за сьогоднішнім нашим звичаєм – лише деякі вибрані стихи).

2. На „Господи, взиваю я” стихир – 10, тобто 4 з октоїха і 6 святому, Слава: святому, І нині: 1-й богородичний чергового голосу.

3. Прокімен дня з часослова і 3 читання святому.

4. На литії: за слов’янським уставом, перша стихира – храму (яку сьогодні звичайно не беремо), також стихири святому. Слава: святому, І нині: богородичний з недільної стиховні великої вечірні, за голосом наславника[6].

5. На стиховні: стихири недільного голосу, Слава: святому, І нині: богородичний з недільної стиховні великої вечірні, за голосом наславника[7].

6.  На благословенні хлібів: тропар „Богородице Діво” двічі і святому раз[8].

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ

1.  На „Бог Господь”: тропар недільний двічі, Слава: святому, І нині: богородичний з недільних за голосом тропаря святого[9].

2. Дві чергові катизми зі своїми недільними сідальними октоїха; також катизма 19-а (полієлей) з величаннями й „Ангельський хор”, і іпакой голосу, і одразу всі три сідальних святого, тобто 1-й і 2-й без богородичного, потім Слава: 2-й сідальний, що називається полієлейним, І нині: його богородичний[10]. 3. Степенна, прокімен, євангелія й стихира, все тільки воскресне неділі.

- Під час співання канону, за нашим звичаєм, ієрей помазує людей єлеєм, поблагословленим на вечірні.

4. Канонів три або чотири на 14, а саме: недільний з ірмосом на 4 і богородичний на 2, і святому на 8, буде два чи тільки один канон; звичайно бо святий має два канони[11].

Катавасія чергова по кожній пісні. По 3-ій пісні – кондак-ікос, і сідальний святому. По 6-ій – кондак-ікос недільний, по 9-ій – світильний недільний, Слава: святого, І нині: богородичний недільного світильного[12].

Все інше на утрені, на часах і на літургії так, як зі святим полієлейним, тут на стор. 73.

---

[1] Московський типик, розділ 3.

[2] Рукописний типик, розділ 31.

[3] Бо не береться богородичний, що в мінеї за наславником святого, ані за голосом наславника.

[4] Рукописний типик і Московський у вищезазначених   розділах. Також і Марко: То αναστοσιμον στιχηρον του στίχου, και τα γ του Αγοιυ. (Καιφ. 78) /одна недільна стихира і три святого (розділ 78)/.

[5] Згадані типики лише приписують: богородичний на той самий голос; а оскільки недільні богородичні малої вечірні — урочисті, що також називаються Δογματικον /догматик/, то Перемиський типик добирає їх слушно.

[6] Московський типик, розділ 3, і рукописний, розділ 31; і Марко: Εις την Λιτην στιχηρον του Αγοιυ της Μονής, και του Αγιου στιχηρα; δόξα του Αγιου, και νυν θεοτοκιον του κατά αβ εις τον αυτόν ηχον (Καιφ. 78). На литії — стихира святого обителі, Слава: святого, І нині: богородичний за абеткою на той самий голос (розділ 78). Стихири κατά αβ (αλφαβητον) за абеткою — це стихири на стиховні великої вечірні, бо у грецькому тексті початкові букви цих стихир (крім першої) подаються за абеткою; а оскільки в кожному голосі їх — три, то з 8-им голосом закінчуються всі 24 букви грецької абетки: 3 х 8 = 24. З цим узгоджується і наша мінея, або трефологіон, напр. 26 жовтня.

[7] Рукописний типик, розділ 31, і Марко Καιφ. 78/розділ 78/.

[8] Μαρκ. Καιφ. 78 /Марко, розділ 78/. Рукописний типик, розділ 31, і Московський, розділ 3.

[9]Вищенаведені устави.

[10] Так звичайно наші устави  і російські: Московський типик, розділ 3 і мінея, напр. 26 жовтня; але рукописний типик і Марко у вищенаведених місцях подають „Непорочні” та іпакой голосу, а також полієлей і сідальні святому, І нині: перший богородичний того самого голосу, за Марком, або богородичний на той самий голос, за рукописним типиком. Новий Царгородський типик не подає „Непорочні”, а тільки полієлей і тільки останній сідальний святого з його богородичним, „Ангельський хор” та іпакой (напр. 6 грудня).

[11] Марко і наш рукописний типик приписують канони на 16, тобто Марко: недільний на 6, богородичний на 2 і святому на 8; рукописний: недільний на 4, богородичний на 4 і святому на 8.

[12] Тут все так, як зі святим полієлейним в неділю, де подали ми й джерела.