Святий зі всенічним у дні седмичні і в суботу

Святий зі всенічним у дні седмичні і в суботу

НА МАЛІЙ ВЕЧІРНІ

1.  На „Господи, взиваю я” і на стиховні всі стихири – святому, на стиховні будуть окремі приспіви святому. Тільки про богородичні на „Господи, взиваю я” і на стиховні нехай буде відомо, що вони інколи будуть окремі[1], деколи тільки загальні, означені лише першими словами; деколи навіть без зазначення перших слів. І в цьому, останньому випадку, гадаємо, що мають вони добиратись з октоїха на вечірні седмичній за голосом наславника і за днем тижня, що подані на кінці кожного тому мінеї і Львівського трефологіона; якщо – ні, то за голосом одного з трьох наславників, поданих на кінці Почаївського трефологіона[2].

2. На кінці: тропар святого, Слава, і нині: богородичний з недільних за голосом тропаря святого.

НА ВЕЛИКІЙ ВЕЧІРНІ

1. „Блажен муж” (за уставом – тільки 1-й антифон).

2. На „Господи, взиваю я”: стихири святого на 8, Слава: його наславник, І нині:  1-й богородичний (догмат), за голосом наславника; в п’ятницю на суботу – догмат чергового голосу[3], з огляду на віддання голосу.

3. Прокімен дня з часослова і 3 читання святому.

4.  На литії: перша стихира – храму, яку сьогодні звичайно не беремо, все інше – святому і Слава: святому, І нині: богородичний або окремий, якщо буде, або загальний зі стиховні недільної великої вечірні, за голосом наславника[4].

5.  На стиховні всі стихири – святому, з двома його приспівами; богородичний до наславника, якщо не буде окремого, береться з недільної стиховні за голосом наславника[5].

6.  На благословенні хлібів: тропар святого двічі і „Богородице Діво” раз.

НА ВЕЛИКІЙ УТРЕНІ, НА ЧАСАХ І НА ЛІТУРГІЇ

Все так, як у випадку полієлейного святого без все-нічного (див. стор. 75-76); тільки утреня починається від „Слава святій”, і буде помазання єлеєм під час канону, за звичаєм.

Примітка

Три свята, а саме: Народження й Усікновення св. Івана Хрестителя 24 червня і 29 серпня та верховних апостолів Петра і Павла 29 червня переважають інших святих зі всенічним тим, що на утрені їхні канони беруться самі, без богородичного канону, і на Літургії їхні апостол-євангелія беруться самі[6], без повсякденних, які читаються в попередній день під заспів, крім недільних, бо ці завжди попереджають. За сьогоднішнім загальним звичаєм, крім соборних церков, і на інших святих повсякденні апостол-євангелії не читаються. До цих трьох свят Московський типик додає ще й свято Івана Богослова і храмовий празник[7].

---

[1] На стиховні 25 січня, 24 червня.

[2] Немає потреби добирати богородичний на стиховні з малої вечірні недільної служби, як це приписує Перемиський типик, бо в жодному випадку святого зі всенічним богородичний на стиховні або на „Господи, взиваю я” малої вечірні не добирається з недільної служби, а лише зі служби седмичної.

[3] Μαρκ. Καιφαλ. πη /Марко, розділ 88/. Рукописний типик, розділ 37.

[4] Напр. 5 грудня і 25 січня.

[5] Напр. 26 вересня, 26 жовтня, 5 грудня.

[6] Почаївська мінея 24 і 29 червня; а Московський типик додає до цього і 29 серпня (розділ 7).

[7] Розділ 7, на кінці.